Ендокринна система та її найпоширеніші патології

Орбітопатія Грейвса (ОГ), ендокринна орбітопатія, аутоіммунна офтальмопатія, ендокринний екзофтальм – один із основних проявів хвороби Грейвса, що являє автоімунне ураження тканин орбіти (ретробульбарної клітковини, м’язів, та власне ока). Причиною хвороби Грейвса є поява антитіл до рецептору ТТГ із подальшим пошкодженням тканин щитоподібної залози та у 50 % орбіти. Прояви часто спочатку нагадують кон`юнктивіт, який довго і неефективно лікують офтальмологи, потім може приєднуватися екзофтальм і з’являтися двоїння і косоокість, погіршуватися гострота зору.

Лікування має обов’язково базуватися на ретельному визначенні активності та важкості процесу, а також на його впливі на якість життя пацієнта.

Місцеві заходи (штучні сльози, мазі, темні окуляри) та контроль за факторами ризику (відмова від паління та підтримання нормальної функції щитоподібної залози) мають дотримуватися у кожного пацієнта.

За легких проявів ОГ зазвичай достатньо активного спостереження, хоча 6-місячний курс препаратів селену ефективний у покращенні помірних симптомів та запобіганні прогресування хвороби у більш тяжкі форми. Терапією першого ряду для середньо-важких і активних форм ОГ є високодозова внутрішньовенна пульс-терапія глюкокортикоїдами,а кумулятивна доза за метилпреднізолоном складає 4,5-5 г, що може бути збільшена до 8 г у важких випадках.

За недостатньої ефективності курсу пульс-терапії або неможливості його проведення рекомендована терапія другого ряду, яка включає опромінення орбіт, використання ритуксімабу або циклофосфаміду.

Взаємозв'язок орбітопатії Грейвса і тютюнопаління давно доведений і вивчений у багатьох дослідженнях. Наразі підтверджені наступні факти: ОГ має більш важкий перебіг у курців; після лікування радіоактивним йодом виникнення чи прогресія орбітопатії частіше виникає у тих, хто палить; паління відстрочує і погіршує віддалені результати від імуносупресивної терапії; відмова від паління асоціювалася з кращим перебігом хвороби і меншими залишковими явищами. Досягнення та стабільне підтримання еутиреозу має вирішальне значення за наявності ОГ, адже і гіпер- і гіпотиреоз негативно впливають на прогресування орбітопатії. Антитиреоїдні препарати або тиреоїдектомія самі по собі не впливають на перебіг ОГ. Лікування радіоактивним йодом має невеликий, проте однозначно негативний вплив на розвиток і прогресування ОГ, особливо серед курців із важким тиреотоксикозом і високими рівнями антитіл до рецепторів ТТГ. Цьому можна запобігти профілактичним прийомом преднізолону у стартовій дозі 0,3-0,5 мг/кг на день, курсом 3 місяці. Також в одному дослідженні була доведена ідентична ефективність прийому менших доз меншим курсом (0,2мг/кг курсом 6 тижнів). А отже пацієнтам із групи низького ризику можуть застосовуватися менші дози. За умови профілактичного прийому преднізолону під час лікування радіоактивним йодом всі 3 методи лікування тиреотоксикозу мають однакову ефективність і вплив на перебіг ОГ, а вибір методу залежить від індивідуальних обставин і вибору пацієнта.

Ознаки орбітопатії Грейвса (CLINICAL ACTIVITY SCORE)

  • Спонтанний ретробульбарний біль

  • Біль при погляді догори чи вниз

  • Почервоніння повік

  • Почервоніння кон'юнктиви

  • Набряки повік

  • Набряк карункулу

  • Набряк кон'юнктиви (хемоз)

Орбітопатія вважається активною за наявності принаймні 3 позитивних ознак.

Класифікація ступенів важкості орбітопатії Грейвса

  • Дуже важка форма

    • Ураження оптичного нерву та/або розрив рогівки

  • Середньо-важка форма

    • ретракція повік ≥ 2 мм

    • виражене обмеження рухливості очних м’язів, постійне або не постійне двоїння

    • проптоз ≥3 мм від верхньої межі норми (16-19 мм)

    • помірно виражене ураження м’яких тканин орбіти

Зазвичай присутні принаймні 2 з цих ознак, які відображують значний вплив на якість життя та обумовлюють призначення імуносупресивної терапії  в активній фазі або хірургічного втручання в неактивній фазі.

  • Легка форма

    • обмеження рухливості очних м’язів тільки у крайніх положеннях

    • ретракція повік < 2 мм

    • проптоз < 3 мм від верхньої межі норми

    • незначне ураження м’яких тканин орбіти

 

Ендокринна орбітопатія у неактивній фазі лікується виключно хірургічними методами. Реабілітаційна хірургія має проводитися принаймні через 6 міс. після згасання активності і стабілізації процесу. Оперативні втручання, за необхідності виконання декількох, мають проводитися у точно визначеній послідовності. Першим етапом виконують декомпресію орбіти (за наявності вираженого екзофтальму, ознак порушення венозного відтоку), після чого виконують операцію на м’язах орбіти (за наявності косоокості). Останнім етапом проводять операцію на повіках (блефаропластику). Виконання такої послідовності приносить найкращі косметичні результати.

 

Великий досвід лікування орбітопатії має наш лікар кандидат медичних наук Черенько Марія Сергіївна. З 2010 року вона почала активно займатися проблемою ендокринної орбітопатії Грейвса, завдяки її безпосередній участі з 2017 року в Україні почали виконувати опромінення орбіт на лінійному прискорювачі, з 2018 – робити кісткову декомпресію орбіт та проводити лікування рітуксімабом, з 2019 року – в Україні доступні всі консервативні та хірургічні методи лікування ендокринної орбітопатії Грейвса. На цю тему у Черенько М.С. запланована дисертаційна робота на здобуття наукового звання доктора медичних наук.

Наші лікарі віддають перевагу очній консультації, але консультують і онлайн мешканців як Києва, так і України.

 

Для запису на консультацію перейдіть за посиланням або зв’яжіться з нами за телефонами: +380964352400 +380664632400.

 

Важливо! Будь ласка, підготуйте для лікаря перелік препаратів, що ви приймаєте, адже це може вплинути на результати обстеження і можливі призначення!

 

©2020 by Черенько